Психологія азарту: Які типи гравців існують і що їм радять психологи

Хто не ризикує, той не п'є шампанського? Наскільки ця тактика відображає реальну психологію Гри – розбираємося разом у новій рубриці "Психологія азарту".

У психології азарту існує безліч класифікацій гравців – за тим, що для них головне у грі, за типом мислення й темпераменту, і навіть за тим, як вони впливають на поведінку опонентів. Розповідаємо про найпоширеніші психологічні портрети гравців та їхні проблеми.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Інтуїти

Досить поширений тип гравців, які вважають, що виграти можна лише завдяки "чуйці". Для цього, на їхню думку, достатньо прислухатися до свого внутрішнього голосу і керуватися власними відчуттями гри.

Зазвичай таким гравцям досить складно аналізувати не лише гру опонентів, а й свою власну. Так само, як прораховувати і прогнозувати.

А ось визначити їх легко – і в казино, і онлайн. Коли гра не йде, вони звинувачують у цьому лиху долю.

Професійні психологи ж кажуть, що інтуїція дійсно не буде зайвою у грі. Але це працює лише в тому випадку, коли вона заснована на знаннях, а не на інстинкті.

Ось як про це пише в книзі "Покер: ігри розуму 2" Джаред Тендлер:

Гравці часто роблять помилку, думаючи, що інтуїція та інстинкти – це одне і те ж, проте дана точка зору далека від істини. Інтуїція використовує весь діапазон ваших знань, тоді як інстинкти засновані лише на знаннях, що існують на рівні несвідомої компетенції. Між ними лежить свідомий інструмент прийняття рішень, який ви не завжди використовуєте настільки ефективно, наскільки хотіли б – мислення.

Логіки

Це – повна протилежність інтуїтів. Гравці, які вважають, що виграти можна, якщо все ретельно прорахувати, підігнати під певні формули і заздалегідь продумати всі можливі ігрові комбінації й ситуації. Вони вірять, що існує "ідеальна ставка", яку вони обов'язково прорахують і зроблять.

Їхні головні помилки зазвичай полягають у тому, що вони мало враховують, що їхні опоненти також мають власний план на гру. А це, звісно ж, впливає на всіх учасників процесу. Ну і чомусь обділяють своєю увагою ймовірності і випадковості.

Це зазвичай досить сконцентровані люди, яким складно розслабитися і отримати задоволення від самого процесу. Адже їхній мозок постійно зайнятий складними обчислювальними операціями.

У своїй книзі "Теорія покеру" відомий профі Девід Скланскі пояснює, що логіка азартних ігор набагато складніша, ніж може здатися "математикам":

Логіка покеру не чисто математична. Покер, як і всі картярські ігри, – це гра з неповною інформацією, що відрізняє її від таких настільних ігор як шахи, шашки та нарди, де ви завжди можете бачити, що робить ваш опонент. Якби всі карти були відкриті весь час, кожен гравець міг би грати точно і математично грамотно. Будь-хто, хто відхиляється від правильної гри, зменшує своє математичне сподівання й збільшує його у сусідів.

Сенсорики

Так називають гравців, котрі при прийнятті рішень у грі керуються переважно почуттями та емоціями, грають "за настроєм". Власне, вони беруть участь зовсім не для виграшу, а заради яскравих відчуттів, які він їм може дати.

Сюди ж відносять тих, хто начебто спочатку має такий-сякий план і стратегію, але під впливом гри забуває про це, не в силах впоратися з емоціями.

Іноді сенсориків також називають агресорами, через те, що їхній емоційний стан передається суперникам. Вони задають саму атмосферу гри. А коли гра не йде, висловлюють своє розчарування дуже відкрито, бурхливо і часом агресивно.

Психологи запевняють, що і з цим типом гравців можна працювати. Адже мета гри – не в тому, щоб "обрубати" абсолютно все емоції, а в тому, щоби навчитися їх контролювати. Професійні покеристи і письменники Ян Тейлор і Метью Хільгер в книзі "Покерне мислення" радять:

Запишіть емоції, які ви часто відчуваєте за столом, а також причини, з яких вони у вас виникають. Вже саме усвідомлення цих емоцій і причин їхньої появи – це півсправи у боротьбі з ними. І коли наступного разу ви помітите прояв таких емоцій, постарайтеся "зменшити" їхній вплив на вас. Таким чином, ви зможете поступово їх позбутися.

Тусовщики

Їх ще називають "випадковими перехожими". Люди, які грають і не заради виграшу, і не заради емоцій, а скоріше заради відпочинку і спілкування. Для них гра – можливість потусити з друзями, випити келишок, обговорити останні новини і повеселитися. Просто цього конкретного дня вони вибрали як розвагу покерний стіл, а завтра – підуть у караоке. Не принципово.

Вони рідко ризикують і зазвичай не роблять ставок, котрі можуть як-небудь серйозно позначитися на їхньому гаманці. Все в рамках бюджету на "тусу".

Особливих застережень і порад від психологів для тусовщиків немає: ви вмієте веселитися – от і чудово. Єдине: не забувайте, що у великих казино сама атмосфера сприяє не просто тусовці, а максимальному втягуванню в азартний процес.

Профі

Так говорять не лише про професійних гравців, для яких азартні ігри стають роботою. Профі також називають впевнених у собі, спокійних гравців, які грають рідко, але влучно. І завжди – заради виграшу.

А щоби його отримати, доволі багато часу приділяють своїй ігровій освіті: читають літературу про стратегії, дивляться навчальні відео, аналізують власні ігри за допомогою спеціальних програм, дивляться ігри просунутіших гравців. Словом, не зупиняються у своєму розвитку.

У підсумку – мають більший досвід і кваліфікацію, ніж їхні опоненти. І одним цим іноді ставлять їх у глухий кут, змушуючи сумніватися у власних силах.

Психологи радять профі не забувати, що гроші – ще не все. Адже справжній азарт – відчувати задоволення і від виграшу, і від самого процесу, і навіть іноді від програшу.

Ігри повинні приносити задоволення. Це дуже неправильно, коли ігри роблять людей нещасливими, – каже відомий психолог Алан Скунмейкер.