Легалізація гемблінгу принесла держбюджету України понад 30 мільярдів гривень. І це не межа!

18 січня 2022, 15:35
Відсутність систематизованої системи оподаткування заважає суб'єктам гральної промисловості приносити до бюджету країни ще більшу суму

Легалізація індустрії гемблінгу принесла у бюджет України понад 30 мільярдів гривень

2021 рік став першим повним роком функціонування легального грального бізнесу. Це справило ефект на економіку України.

Лише за видані ліцензії Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) заплатила до державного бюджету 1,5 мільярда гривень.

Реклама

При цьому кумулятивний ефект від легалізації промисловості. оцінюється експертами у 30 мільярдів!

Проте експерти вважають, що несистематизована система оподаткування заважає гральному бізнесу приносити ще більший ефект. Для цього необхідне ухвалення законопроєкту 2713-д. Що він собою являє? Нині суб'єкти гральної промисловості платять такі податки:

  • 18% на прибуток
  • 22% ЄСВ
  • від 10% до 18% податок на валовий гральний дохід
  • 19,5% податок на виграш гравця
  • 20% ПДВ на контракти, пов'язані з організацією та проведенням азартних ігор

Реклама

За такої схеми оподаткування багато суб'єктів індустрії довго повертатимуть інвестиції та ще три роки не зможуть думати про чистий прибуток. Згідно із законопроєктом, пропаде одноразова виплата ліцензійних платежів у потрійному розмірі.

Крім того, податок на прибуток буде двох видів – стандартний (18%) та спеціальний (10%). Законопроєкт 2713-д зібрав навколо себе супротивників легалізації індустрії, проте його ухвалення дозволить вирішити кілька питань:

  1. Залучення західних інвесторів у сектор легального гемблінгу. Це допоможе не лише наповнити держбюджет додатковими інвестиціями, а й створити нові робочі місця, а також посилити бізнес-активність гемблінгу.
  2. Ефективніша боротьба з нелегалами. Збільшення суми неоподатковуваним виграшем підвищить кількість відвідувачів легальних ігрових залів і призведе до відтоку клієнтів від тіньового ринку.
  3. Компаніям буде простіше планувати довгогральний вектор розвитку, зокрема й реалізацію соціальних проєктів.