Андрій Трофімов
редактор сайту segodnya.ua 
У вівторок у Києві відбувся крутий турнір з покеру Leon's Challenge, який був організований у рамках серії PokerMatch UA Millions. Івент був присвячений прибуттю до столиці України двох зірок світового покеру – Леона Цукерника та Бертрана Гроспельє.
Leon's Challenge зібрав 33 входи по 150 тисяч гривень. Самі зіркові гості вибули незадовго до фіналу: Цукерник посів 13 місце, тоді як ElkY виявився 10-м.
Переможцем став досвідчений український гравець Олексій Кравчук, який отримав за перемогу кубок та 1,75 мільйона гривень. Після такого гучного тріумфу покерист дав інтерв'ю PokerMatch розповівши про свої враження від успіху
- Льошо, вітаю з заносом! Як взагалі складався турнір?
- Спасибі, чудово складався. Загалом, коли поле невелике, дуже багато олл-інів можна не вигравати. Протягом турніру у мене їх було вісім штук, і здається, я виграв усе.
- Учора у фойє жартували, що якби Леон приїжджав частіше, то можна було б щоп'ятниці влаштовувати такі турніри. У Києві реально збирати таке, як гадаєш?
- Взагалі не бачу жодних причин, чому б це не могло відбуватися. Київ – європейська столиця, де багато туристів. Мені здається, що це недооцінено і тут багато регулярів молодих. Місто з населенням п'ять мільйонів, чому тут не знайти гравців?
Я вчора ставив на те, що буде від 30 до 40 входів, я рівно потрапив, хоч деякі хлопці казали, що буде один стіл. Звичайно, Леон виступив у ролі певного магніту, дуже цікаво з ним грати, і ця атмосфера, яка утворюється навколо нього. Навіть говорили вже зробити турнір з "десятки". Він сказав: "Немає проблем, я готовий!"
- Під час турніру ти писав у своєму телеграм-каналі, що ніби повернувся на десять років тому.
- Так! По-перше, вдалося зустріти багато хлопців, з якими ми знайомилися тут на серіях десять років тому. Руслан Бангерт був тоді журналістом GipsyTeam, молодий та зелений. І всі ми були такими самими. Тоді для нас все це було надважливо, зараз уже якось всі більш розслаблені. Ловимо флешбеки.
Гарика Ярошевського у нашому турнірі вибили на бабблі, і він каже, що в мене і це як флешбек, скільки разів таке бувало. Але зараз однаково воно простіше вже сприймається. Ну і, по-друге, звичайно, завжди є таке, що чим дорожчий турнір, тим приємніша атмосфера. Вчора це було особливо помітно. Була суперсімейна ситуація. Мені ще зі столом пощастило, у мене був Леон, і з ним було дуже кльово спілкуватися, були aJarov, Гарік, вся банда.
- Ти ж переважно кеш-гравець. Чи такий турнір гріх пропустити?
- Справді, гріх. Я думаю, що ті хлопці з Києва, які професійно грають МТТ, найімовірніше, сьогодні варяться в якомусь окремому котлі, я просто не розумію, як можна було пропустити таке!
Щодо першої частини питання. З одного боку, так, я завжди був більшим кешівником, а з іншого боку, протягом усієї кар'єри я завжди погравав якісь МТТ. Мене з часів RPT оточували круті МТТ-шники, той же Ромеопро, мій близький друг.
Це виходило за межі дружби в тому плані, що у професійній галузі він мені дуже допомагав. Якось це все збиралося, відкладалося, і я думаю, що я непрофесійно граю МТТ щодо МТТ-шників, але серед кешевиків, які пограють турніри, я більш-менш підходжу.
- Чи згоден з твердженням, що якщо МТТ-шник приходить у кеш, то його розберуть там дуже швидко?
- Ну, раніше ж взагалі вважалося, що у МТТ недорозвинені грають, а люди, які планують голову вмикати, йдуть у кеш. Згодом ситуація змінилася. На сьогодні не вдасться просто з кешу прийти та побити хлопців, які реально сильні у МТТ.
Та набагато більше шансів на успіх у кешевика, який сяде у турнір, ніж навпаки. І досі так і є. Хлопці, які приходять попрактикуватись на високі ліміти кешу, не затримуються надовго.
- Зараз вагому частину твого життя займають стрими, передачі, інтерв'ю. Наскільки тобі важлива ця медійна складова? Що тобі дає ця історія?
- Я взагалі інтроверт у житті (посміхається). І, мабуть, я намагаюся підтягнути певні слабкі сторони таким чином. Я добре ладнаю з тими людьми, яких знаю давно, і досить непросто йду на контакт з тими, з ким незнайомий.
До мене вчора кілька людей підходило сфоткатися, і я, чесно, якось некомфортно почувався. Навіть не в тому плані, що я не відчуваю себе якимось знаменитим, я в принципі знаю, що в мене є аудиторія, я просто не розумію, як поводитися.
Моє медійне життя завжди було проявом своєї творчої сторони, яка завжди в мені сиділа, з самого дитинства. Я займався танцями довгий час і професійно, і періодично ця моя частина знаходить вихід у вигляді якихось проєктів, подкастів, інтерв'ю та тих самих стримувань.
Стрими – це більше ніж робота, а якісь проєкти з'являються сезонно – коли трапляється певний настрій, а потім зникає, потім знову з'являється і таке інше.
- Які в тебе взагалі враження від організації PokerMatch UA Millions?
- Я завжди з максимальною теплотою та симпатією ставився до того, що роблять Руслан та Саша Бангерти. Мені завжди подобалося, як вони це вибудовують, як Руслан все описує в блозі. Суто інтуїтивно у мене ця історія всередині викликала теплоту.
Це, звичайно, ніяк не впливає на організацію турнірів, вона могла б бути не дуже. Але тут я був на одному турнірі поки що, і мені все сподобалося, немає до чого причепитися. Не порівнював би там з EPT чи WSOP, але з того, що я бачив у Києві, – все чудово, клас.
- А на PokerMatch зазираєш?
- Так, я грав акційні турніри, мільйонники. Ми робили розіграші з PokerMatch на моєму каналі. Отже, як виглядає клієнт PokerMatch, я знаю.
- Що ти порадив би теперішнім 20-річним хлопцям, які тільки-но починають свою покерну кар'єру?
- Цього року моя медійна діяльність на YouTube буде спрямована якраз у бік новачків. Кому цікаво – дивіться. Знаєш, часто приходять питання з розряду: "Слухай, а можна в покері піднімати тисячу, дві, три тисячі доларів?".
Тобто люди спочатку обирають собі вид діяльності, виходячи з того, чи зможуть вони щось заробляти. Відповідь на запитання: так, це можливо, але сам підхід докорінно неправильний. Я, виходячи зі свого 13-річного досвіду, скажу: успіху досягають ті, хто займається тим, що подобається, а не ті, хто хоче заробити дві-три тисячі на місяць.
Максимум, що чекає на таких бажаючих, – заробити фіксовану суму. І то це будуть одиниці. Загалом ви зупинитеся сильно раніше. Тому постарайтеся просто зрозуміти, чи вам подобається сам процес.
І якщо процес вам подобається, то ви будете приречені на успіх у цій справі. А тут уже немає жодних рамок. Топкешевики заробляють 300, 400, 500 тисяч доларів на рік, тому є до чого прагнути. Повірте, це безмежний світ!
Інтерв'ю підготував Євген Смертенко
Брін Кенні
Джастін Бономо
Даніель Негреану
Стівен Чидвік
Девід Пітерс
Головні теми